Звідки береться ця сила й наснага в душі слабосилої, хворої дівчини? Напевне, перше, що впливає на становлення людини як особистості - це родина. Тому не дивно, чому в сім’ї косачів виросла дівчина, щ так схожа на саме життя,-ніжна і лагідна, але завжди сильна і непереможна. її батько, Петро Антонович Косач, людина прогресивних поглядів, юрист за освітою, у роки навчання в Петербурзькому і Київському університетах належав до революційно настроєної молоді. Мати - відома українська письменниця, людина широко освічена, енергійна. Брат діда Лесі - Яків Драгоманов - був декабристом, що після повстання 1825 року був ув’язнений у Петропавловській фортеці, а далі засланий на північ. Братом Олени пчілки був відомий культурний і громадський діяч Михайло Драгоманов. А дві тітки лесі - Олена Антонівна і Олександра Антонівна Косачі - належали до гуртків революційних народників.
Народився в с. Новиці Горлицького повіту на Лемківщині (зараз територія Польщі) в родині священика. Навчався у польській гімназії в Сяноці, яку закінчив блискуче, на гуманітарному факультеті Львівського університету. Захоплювався музикою, малюванням. Рано почав складати вірші. За життя здобув славу одного з найкращих поетів, по смерті був надовго забутий. Автор збірок поезій «Привітання життя» (1931), «Три перстені» (1934), «Книга Лева» (1936), «Ротації», «Зелена Євангелія» «Велика гармонія» (були впорядковані, але не видані за життя автора), працював над малою прозою, писав роман, лібрето до опери. Передчасно помер від запалення легенів.
Поневажуваний, а то й одверто переслідуваний характер української культури, обтяжений існуванням мовного бар’єру принаймні на східноукраїнських землях, спричинився до дефіциту творів, які б викликали жваву реакцію не тільки в колі літераторів, стали модними в буквальному значенні цього слова. Одним із винятків із цього правила є «Тигролови» Івана Багряного. Роман написаний у Львові 1943 р., коли місто було островом української культури, який не знав утисків фашистського або комуністичного режиму. ВИСУНУТИЙ на участь у літературному конкурсі, посів перше місце разом із романом Тодося Осьмачки «Старший боярин» і одразу ж отримав.широку популярність. Багряний робив усе, шоб його роман з’явився в перекладах: англійською, голландською, німецькою.
Народився у с. Чорнухи на Полтавщині у бідній козацькій родині. Навчався у Києво-Могилянській академії. Три роки (1741-1744) співав у придворній хоровій капелі цариці Єлизавети (деякий час був регентом - керівником хору), це дало змогу побувати за кордоном: в Австрії, Італії, Німеччині, Польщі, Угорщині. Там Сковорода збагачував знання, відвідував лекції відомих учених. Протягом 1753 р. працював у Переяславському колегіумі, де викладав піїтику. Через конфлікт із керівництвом закладу був змушений покинути роботу. З 1754 по 1759 рр. продовжив педагогічну діяльність як домашній учитель, вихователь. Пізніше викладав у Харківському колегіумі поетику, риторику, грецьку мову. Систему виховання. Сковорода розробив у курсі «Християнське добронравіє» і пропагував його, коли у 1769 р. покинув педагогічну діяльність і став мандрівним філософом. Останні роки життя провів у мандрах. На могилі філософа написано його слова «Світловив мене, але не спіймав».
Справжнє прізвище - Лозов’яга. Народився в с. Куземин на Полтавщині (зараз Сумська область) у родині сільського муляра. Навчався у робітничій профтехшколі, потім- у Краснопільській художньо-керамічній. Вчителював. У 1926 р. вступив до Київського художнього інституту, але не отримав диплома як «політично неблагонадійний». У 1932 р. «за контрреволюційну і націоналістичну діяльність» був відправлений на поселення до Далекого Сходу. Звідти спробував тікати, за що потрапив на три роки до табору. У1938 р. його знову арештовують, за відсутністю матеріалів для засудження Багряного звільнюють під нагляд. Під час Другої світової війни потрапляє до народного ополчення, працює в ОУН. У 1944 р. емігрує до Німеччини. Там засновує газету «Українські вісті», видавництва, багато перекладає, стає лідером Української революційної партії, входить до складу МУРу, очолює Українську національну раду. Передчасно помер від сухот.